Велика радість магазину - наші партнери. Сьогодні спілкуємось з керівником дитячого вокально-естрадного ансамблю «Співаночка» Геленою Карпенко - про досягнення, любов до танців та плани на майбутнє.
Яку ідею своєї творчої діяльності ви підтримуєте?
Розвиток дітей, бо вони наше майбутнє. Ми вчимо їх співати і танцювати, прищеплюємо любов до естетичного. А через підібраний репертуар — любов до Батьківщини і людей.
Які зміни в дітях ви спостерігаєте?
У групі дитина стає більш дружньою. За півроку занять вона в повністю вливається у колектив і живе його творчою діяльністю. Не дарма діти займаються 6, 8, 10 років — вони покращують вміння дружити. В поїздках кожна дитина старшої групи несе відповідальність за когось із маленьких, і допомагає попрасувати, скласти костюм, зробити зачіску, можливо, прибрати в своїй кімнаті. Ми вчимо їх стежити за своїми речами, зокрема, костюмами, аби нічого не забули.
Також, деякі проявляють бажання займатись у класі фортепіано, розвивають свій музичний слух.
Розкажіть, будь ласка, про свою діяльність, концерти?
Є концерти, на які нас постійно запрошують виступити, наприклад, 8 Березня, День Конституції, День збройних сил України — свята, на яких ми обов’язково виступаємо. Співпрацюємо з Інститутом модернізації і захисту освіти. Беремо участь в різноманітних всеукраїнських конкурсах, фестивалях. У цьому році дуже багато концертів було, близько 40. Виступаючи у школах, ми пропагуємо дитячу творчість, майстерність, і привертаємо до себе увагу дітей не тільки з Подільського, а й з інших районів і навіть Київської області.
Розкажіть мені, будь ласка, про свої емоції, відчуття?
Для мене, звичайно, як для будь-якого педагога виступи — це велика радість і відповідальність. Перш ніж вийти на публіку, треба дуже багато відпрацювати в класі. А на сцені я вже бачу результат вкладеної роботи. Звичайно, вони переживають, хвилюються, виступ — це певний стрес. Але коли страх відходить на другий план, приходить велике задоволення. І я розумію артистів, коли вони довго працюють — не хочуть йти зі сцени, вона дуже сильно до себе притягує. Реакція глядача — оплески, овації, “браво” — надихає тебе на наступну роботу, йти вперед і робити щось більш цікаве.
Діти теж не хочуть стояти на місці. Щоб їм було цікаво, їх треба весь час підживлювати чимось новим. Ми робимо багато номерів театралізованими, щоб краще розкрити образ музичного твору. У 2008 році в перший раз поїхали і дали свій концерт в Євпаторії на фестивалі "Земля. Театр. Діти." На той час 2 роки було колективу і нам вручили диплом за музичне мистецтво, розкриття вокальних творів засобами театру і естради. Виступ там дав поштовх, щоб ми розкривали твори за допомогою театралізації.
Як довго ви співпрацюєте з Магією Танцю?
Всі 10 років. Перший номер “Сомбреро”, для якого Магія Танцю шила костюми, ми купували там капелюхи і віяла, троянди дівчаткам. На фестивалі "Зоряні Тавриди" ми отримали диплом першої премії з номером “Італія” і були в костюмах від Магії Танцю. Наступним етапом був номер “Кот Барон”, за який ми отримали гран прі в 2014 році. Для номеру купували штани та коктейльні капелюшки. Тож з Магією Танцю ми щільно співпрацюємо і ця співпраця щоразу веде нас до перемоги.
Що ви цінуєте більше за все в партнерських відносинах?
Надійність. Завжди вчасна доставка, коли я замовляю велику партію туфель або атрибутів. Якщо навіть затримується, то дівчата попереджають. Ми за таку кількість років стали рідними, купуємо не тільки костюми, а й одяг тренувальний: купальники, лосини, спіднички, хореографічні тапочки для занять. Починається навчальний рік, і я всіх направляю в Магію Танцю.
Наскільки костюм впливає на стан артиста?
Звичайно, костюм створює певний образ. В репетиційній формі — це одне, але коли діти одягають костюми, то одразу вживаються в ролі і абсолютно по-іншому сприймають себе. Він здатний активізувати, і ти не можеш припуститися помилки. Він є твоїм обличчям. Ми маємо статут, у якому написано про догляд за костюмом, бо це твоє ставлення до колективу.
Танець як вид діяльності формує якісь риси характеру в людині?
Безумовно, хореографія, дуже важлива, особливо для дівчаток. Вона і виховує, і формує хороші фізичні дані. До того ж це постановка і вивчення номерів. Ми намагаємося ставити хореографію цікаву і для глядача, і для дітей. В цьому році створили історико-побутовий танець на пісню “Голубка”. Там змальована трагедія кохання дівчини, і те, як вона перетворилася на голубку. Ми розкрили сюжет шляхом театралізації, вокалу та хореографії. Глядач має пережити її разом з нами, не відволікаючись ні на хвилину. В кінці номеру головна героїня виконує речитатив і вона наче оголена в цей момент, вся увага прикута тільки до неї. Отже, танець це спосіб проявити себе. Також ми вчимо дітей швидко переключатися з трагедії на комедію і навпаки, бо часу між виступами мало, а емоції повинні бути влучними.
А за що вам батьки дякують?
Батьки бачать своїх дітей і результат нашої роботи з ними. Це слугує мотивацією для батьків, щоб водити дитину і розвивати. В наших стінах ми показуємо наскільки дитина все таки талановита. В кожній з них це закладено природою, лише треба вчасно побачити і розкрити. Наші діти — унікальні, тому що не часто зустрінеш колектив, який і співає, і танцює, і володіє театральною майстерністю. Нам є, чим пишатися.